- відгул
- I -у, ч., рідко.
Те саме, що відгомін 1).
II -у, ч., розм.Звільнення від роботи на день або кілька днів як компенсація за понаднормову працю.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
відгул — 1 іменник чоловічого роду відгомін рідко відгул 2 іменник чоловічого роду звільнення від роботи на день або кілька днів як компенсація за понаднормову працю розм … Орфографічний словник української мови
відгулювати — юю, юєш, недок., відгуля/ти, я/ю, я/єш, док., перех., розм. 1) тільки док. Провести певний час, не працюючи, відпочиваючи. 2) тільки док. Провести свято, весілля і т. ін.; відсвяткувати. 3) Використовувати відгул (див. відгул II) … Український тлумачний словник
відгульний — а, е. Прикм. до відгул … Український тлумачний словник